Жертвам голодомору присвячується

Ікони, колосся, свічки -ось символи вечора. А ще чорні і жовті квіти, вицвілі вишиванки, поношені рядна, чорний хліб.

Учні 6 класу перенесли нас у ті далекі 1932-1933 роки.

Відтворили реалії того часу. Душу пронизував далекий голос дівчинки "Хліба, їсти...".

Також шестикласники зібрали матеріали в  людей, які пережили лихо голоду.

Катя Кузьмінська декламувала вірш про те, як колоски заратували хвору матір.

Хвилиною мовчання зі свічкою в руках, усі вшановували пам'ять невинно знищених.

Пройшов вечір на одній ноті.Звучала музика, від якої холонула кров  в жилах, читалися поезії, які назавжди залишають слід у людському серці. На завершення мати учня Бучка Миколи розрізала житню хлібину і роздала усім присутнім по шматочку хліба, як символ життя.